— Аслан, він не торкався мене. Клянуся Аллахом, я все ще невинна!
— Слова. Це лише порожні слова, Зарина.
— Я… Я можу довести.
Він зло усміхається. Його лють сьогодні лякає—вона неконтрольована.
— Ну то доведи, Зарина! Чого ти чекаєш?
— Ми можемо завтра піти до будь-якого лікаря, якому ти довіряєш.
— Ні. Я більше нікому не довіряю в цьому житті.
Він похитує головою і збирається йти, але я хапаю його за руку й зупиняю. А тоді, під його пильним поглядом, починаю знімати з себе сорочку.
— Що ти робиш? — запитує він, стежачи за рухом моїх рук.
— Якщо це єдиний спосіб довести тобі, що я не брудна, то я готова.
_____________
Альтернативний Кавказ! Будь-які збіги випадкові.
Плануються історії про другорядних героїв.