Вірменський щоденник. Цавд танем

Цей щоденник — не путівник Арменією, не опис визначних місць, кухні та традицій, а внутрішнє осмислення великої країни, спадкоємиці давнього Урарту. Сприйняття тут незвичне: ліричність і трагізм переплітаються в єдину багатоголосну симфонію, що лунає серед скель, ущелин та давніх храмів. Ця подорож несподівано привела автора не тільки до захоплення самою країною, культурою та людьми, а й до глибокого співпереживання, викликаного трагедіями геноциду та Карабаського конфлікту.

Ліричні нотатки про вірменський алфавіт, ереванську архітектуру, Гюмрі, Гегард, Гарні, Нораванк доповнюються прекрасними легендами, а потім змінюються записами, сповненими гніву й болю — закликом до кожної людини: думати, співчувати, вчитися змінювати світ на краще, проявляти громадянську позицію й не обмежуватися колом дрібних повсякденних справ. Але насправді пояснити, про що «Армянський щоденник», неможливо. Його потрібно лише читати.

Запоєм, з захопленням, одразу й до останнього рядка, не відриваючись, щоб потім повернутися до початку й, повільно смакуючи його неповторну образність, прочитати ще раз.