Аркадій Аверченко (1880–1925) — титулований «король сміху», засновник, невтомний редактор і багатоликий автор популярних журналів «Сатирикон» та «Новий Сатирикон», що випускав книжку за книжкою власних оповідань і навіть примудрився здобути славу епікурейця, завсідника ресторанів і записного серцеїда, — досі лишається загадкою. Чому він, «виходець із народу», гаряче вітав Лютневу революцію та вразив своєю знаменитою книжкою «Дюжина ножів у спину революції» жовтневу? Чому Ленін відповів на «Дюжину ножів» особистою рецензією під назвою «Талановита книжечка»? Чому, зрештою, жодна з «історій серця» не довела гумориста до шлюбного вінця? Вікторія Міленко, кандидат філологічних наук, севастопольська дослідниця життя й творчості свого земляка, зробила спробу створити об’ємну біографію Аркадія Аверченка та відповісти на багато запитань, поєднавши зарубіжні дослідження, вітчизняні напрацювання й власні відкриття як в архівних фондах, так і в історії родини письменника, розшукавши його живих родичів. У книзі представлено вражаюче коло географічних адрес письменника на батьківщині та в еміграції — Севастополь, Донбас, Харків, Петербург, Стамбул, Софія, Бухарест, Берлін, Париж, Прага, а також коло друзів і колег — А. Купрін, Л. Андрєєв, Н. Теффі, Саша Чорний, В. Маяковський, А. Бугов, художники А. Радаков, Н. Ремізов та ін. У цьому виданні вперше вводяться в обіг нові документи, мемуарні свідчення, фотографії. Книга присвячена 130-річчю від дня народження А. Аверченка.