«Ариэль» Олександра Беляєва — останній і, на думку багатьох критиків, найкращий роман майстра вітчизняної фантастики, екранізований у 1992 році.
У таємничій езотеричній школі Дандарат, захованій углибинах Індії, виховують людей із незвичайними здібностями: тут через суворі випробування, медитації та аскези пробуджують приховані сили духу. Серед вихованців — юнак на ім’я Ариэль, чия доля виявляється ще дивовижнішою, ніж у інших.
Ставши об’єктом загадкового експерименту, він здобуває неймовірну здатність — літати. Крила йому не дано природою, але тепер небо стає його стихією. Однак дар польоту обертається не лише свободою: Ариэль стикається з жадібністю, заздрістю та користолюбством світу, де його унікальна природа — не чудо, а товар.
Беляєв поєднує фантастичну історію з глибокими роздумами про людську природу, свободу та справедливість. «Ариэль» захоплює з перших сторінок: це захопливе мандрівування, сповнене небезпек і відкриттів, де мрія про політ веде героя через випробування до розуміння самого себе. Роман нагадує: справжня свобода — не в умінні ширяти над землею, а в здатності залишатися людиною, навіть коли ти вище за всіх.