Лютої зими в маленьке далекосхідне містечко надійшов вантаж апельсинів. Подія? Для шістдесятих років ХХ століття — непересічна подія, справжня екзотика! Апельсини стають центром тайгового й приморського життя. І всі герої повісті ніби підсвічені радісним світлом апельсиново-рудого сонця — молоді, непосидючі, славні хлопці. Слухайте їхні веселі голоси, радійте разом із ними свіжому повітрю свободи!
Лікар за освітою, «стиляга» й «антирадянщик» за духом і найяскравіший новатор у російській прозі ХХ століття, Василь Аксьонов народився в Казані 1932 року. Йому ще не було й п’яти, коли батьки потрапили до сталінських таборів... Так починалося сповнене драматизму життя письменника.
1960 — повість «Колеги». 1961 — справжній успіх — роман «Зоряний квиток». Середина 70-х — перші книжки, які неможливо надрукувати в СРСР. 1980 — вимушена еміграція.
Книжки Аксьонова повернулися до нас у перебудову, разом із новими, написаними там. А починаючи з 90-х років, Василь Павлович і сам подовгу живе в Росії.
«Апельсини з Марокко» — одна з найпопулярніших речей Аксьонова. Зберігши стилістику улюбленого читачами «Зоряного квитка», автор зробив крок до майбутніх вершин своєї ні на кого не схожої прози.