Хто він, Антон Павлович Чехов, такий зрозумілий і люблений з дитинства й дедалі більш «ускладнюваний», коли ми стаємо старшими, що набуває майже непосяжної філософської глибини? Випускник провінційної гімназії, який приїхав до Москви вчитися на «доктора», і, наприкінці життя, зустрів своє найбільше кохання, людина, що прославила не лише російську, а й усю світову літературу, прожив лише сорок чотири роки, але здавався мудрішим за будь-якого старого,—саме він став героєм блискучого дослідження відомого французького письменника Анрі Труайя.