"Аніматор" — один із найнезвичайніших романів нашого часу, що химерно поєднує захопливу фантастику сюжету й докладний психологізм стилю. Андрій Волос, лауреат "Російського Букера" за роман "Повернення до Панджруду", вкотре порушує власні правила, щоб здивувати читача. Його роман гостросюжетний, яскраво драматичний — і… ліричний, навіть сентиментальний. У ньому є і кров, і чуттєвість, і біль, і ніжність — усе, що потрібно для справжньої книги. Герой роману має рідкісну здатність відчувати душі нещодавно померлих і перетворювати їх на кольорове сяйво. Що більше зможуть розповісти про покійного його близькі, то краще піде робота аніматора. Що талановитіший аніматор, то яскравіше загориться вогонь у загадковій "колбі Крафта". Блискучому професіоналові доводиться відтворювати душі і терористів-смертників, і їхніх випадкових жертв, і "федералів". Йому пропонують небезпечні угоди в цьому світі безумства… А письменник Волос думає про те, як переграти долю, фатум. Він знає: усі ми хочемо досягти безсмертя — і герої, і автори, що спостерігають їхній біг. Здогадки про долі, запалювання душ — хіба це не метафора письменницької праці?