Будинок присяжного повіреного Федора Івановича Костомарова. Напередодні Нового року, вечір, у будинку зібралися гості.
На сцені — маленька бабусина кімнатка, відділена від парадних приміщень, де триває свято, вузьким коридорчиком і дверима. Перед дверима — три сходинки: будинок дуже старий, пережив чимало переробок, а бабусина кімната влаштована в прибудові. Крізь неплотно прикриті, можливо навіть не замкнені двері долинає гул веселощів: тапер грає на піаніно, танцюють, перекрикуються. А в бабусі — тиша й нерухомий спокій безпристрасної старості, тьмяне мерехтіння різнокольорових лампадок і маленької лампи на столі. Ліжко старенької та кіот закриті доволі високими ширмами; за невеликим вікном — січнева місячна ніч, дзвінка й безмовна.