Анекдот

«Коли рудавий, із великим носом лікар, доторкнувшись до тіла Єгора Бикова крижаними пальцями, упевнено й низьким голосом сказав, що хвороба зайшла далеко й стала небезпечною, — Биков відчув ту саму образу, що й у молодості: тоді, будучи рекрутом, у турецькій війні, під Єні-Загроєю, він лежав серед колючих кущів із перебитою ногою; чорний нічний дощ промочував його наскрізь, а біль повільно, без поспіху, ніби відривав плоть від кісток…»