«Незборимі штуки» — по-доброму, трохи важкувато для когось «російську прозу», хоч і з фантастичними припущеннями як методом. Тут без особливих поворотів сюжету, без помітного екшену показано тридцять років із життя країни та окремих людей, чиї долі хоч ледь помітно, але нерозривно перетинаються. Книга для тих, хто отримує задоволення від медитативного «ковтання» тексту, насолоджується його структурою, гостро переживає навіть маленькі події в житті персонажів — адже будь-яка з них може стати початком внутрішніх змін. Із маленьких побутових шматочків ліпиться велика, мінлива, наче уві сні, реальність.