Амністія

- Кого це нелегка принесла?
Поруч гойдався Фома, ставлячи пальці під перев’язь, і зло ухмилявся...

Його обличчя було кольору чавуну, розсічене шматками плоті, що відмирає, без людських рис; щільно обгорнутий хусткою вінок окаймляв його.
— Насидівся, Тихоне, ізмаявся.
Тихон замовк, відступив до дверей. Фома схопив його за рукав, підступив ближче, вдихнув сморід йому в обличчя:
— Лічбу не збив, землекоп? У яке коло пекла ти входиш?
Він зареготав, викотив із-під хустки в’ялі щоки.
— Пусти, потворо,— Тихон смикнув руку.
— Поговори, мерзо! Я тебе на виселки відправлю, худобина гниюча!