Алі вітрила

Грін обдумував і писав «Багряні вітрила» серед смерті, голоду й тифу. Світло й спокійна сила цієї книги непідвладні словам — окрім тих, які обрав сам Грін. Досить сказати, що це — історія про чудо, яке двоє людей здійснили одне для одного. А письменник — для всіх нас…

Грін писав «про бурі, кораблі, любов, визнану й відкинуту, про долю, таємні шляхи душі та сенс випадку». У рисах його героїв — твердість і ніжність, а імена героїнь звучать, мов музика. У своїх книгах Грін створював романтичний світ людського щастя. «Багряні вітрила» — ніжна поема про любов, по-грінівськи «дивна», написана пристрасно й щиро, книга, в якій казка про багряні вітрила стає бувальщиною, книга, «прозора наскрізь, мов ранкове сонце», любов’ю до життя, до душевної юності й вірою в те, що людина, прагнучи щастя, здатна творити чудеса власними руками…