Імператор Олександр I — улюбленець і учень Катерини II — зійшов на престол після палацового перевороту та загибелі свого батька. У перші роки правління він виглядав лібералом на вершині самодержавної влади, проте цей період виявився недовгим. Йому випало пройти через тривале протистояння з Наполеоном, а згодом стати одним із засновників Священного союзу європейських монархів. До того часу государ помітно змінився: захопився містикою й став переконаним захисником самодержавства. Його погляди еволюціонували, але незмінною залишалася видатна дипломатична обдарованість. Цар, якому дали прізвисько Благословенний, привів Росію до переможного торжества, однак одночасно налаштував проти себе частину дворян, які бачили в ньому «слабкого й лукавого правителя».
У цій книзі С. М. Сергеєв, визнаний дослідник російської суспільної думки, зібрав публіцистичні тексти Достоєвського, що становлять інтерес не лише для фахівців, а й для широкого кола читачів. Недарма Петро В’яземський називав його «сфінксом, нез’ясованим до самої могили». Видання адресоване всім, хто цікавиться історією Росії, передусім її ключовими й досі актуальними сторінками.