"Його кров — лава, думка — іскра. Він великодушний і щедрий, як художник і поет; у дружбі надто вільний, у коханні надто деспотичний; прямий аж до безтактності, обов’язковий аж до безрозсудства, забуває — аж до безтурботності; за характером веселий, а на язик злий — і його так само люблять за недоліки, як і за достоїнства: ось він, пан Дюма, такий, який є".
Онук чорношкірої рабині та ексцентричного маркіза, син опального наполеонівського генерала й провінційної трактирниці, невтомний донжуан і гурман, завзятий мандрівник і дуелянт, рояліст і палкий революціонер, власник «таємної плантації білих рабів», політик-невдаха — найпопулярніший і найскандальніший автор ХІХ століття, Олександр Дюма-батько прожив яскраве й насичене життя, схоже на один із найкращих його романів.