Слуга відчинив двері на майданчик, і довга тінь ковзнула сходовою кліткою.
Чарльз Худ поправив шовковий кашне, обдарував слугу променистою усмішкою, попрощався й вийшов із квартири.
Двері за його спиною тихо зачинилися. Худ подумав, що Есприту Лоберу, чию квартиру він щойно залишив, дісталися безцінні скарби, а це, безперечно, свідчить про величезні кошти, що перебувають у його розпорядженні. Худ спеціально приходив під час відсутності господаря, розраховуючи подивитися, яка в нього колекція картин. Бо часто-густо багатії купували Бог знає що…