Академія Стихій. Парі на кохання

—Парі!— очі Марка спалахнули багряними іскрами. —Парі на те, що ти вилетиш звідси в найближчі півроку! Академія Стихій — не місце для таких ніжних створінь.
—Парі, кажеш?— я примружилася, дивлячись на самовдоволе обличчя мага вогню.
—І про що ж будемо сперечатися?— мій голос рипів, мов сніг у морозний день, а всередині все стислося від нестерпної злості.
—Ти приймеш мою пропозицію й підпишеш шлюбний договір!