У СРСР у 1930-х роках під назвою «Агасфера» був перевиданий переклад роману французького письменника Ежена Сю «Вічний жид» (Le Juif errant), зроблений Єленою Ільїною ще в XIX столітті.
У ньому розповідається історія нащадків гнано́го гугенота, чиє майно протягом 150 років зберігалося в єврейського банкіра. Розсіяні по всьому світу, вони отримали у спадок медалі із вказівкою зустрітися в Парижі 13 лютого 1832 року, щоб заявити права на статок.
Поки орден єзуїтів маніпулює подіями та чинить перешкоди на їхньому шляху, їх захищають блукаючий жид і його сестра, прокляті для того, щоб забезпечити виживання родини.
Поєднуючи в собі пригоди, містицизм і соціальну критику, «Вічний жид» став одним із найбільших літературних досягнень Франції того часу й сприяв популяризації жанру фейлетону (тобто публікації з продовженнями). Другий багатосерійний роман Сю після «Паризьких таємниць», він спочатку друкувався з червня 1844 по серпень 1845 року в «Le Constitutionnel», а потім вийшов окремими томами. Ліва газета отримала велику вигоду від миттєвого успіху роману: кількість її читачів зросла з 3600 до 23 600.
Пропонуємо вам послухати другий том роману.