Вже двадцять років колишньому офіцеру спецназу Олексію Полякову сниться один і той самий сон — бій із моджахедами в афганському кишлаку, після якого вижили лише одиниці. Відтоді минуло багато часу, змінилося чимало й у долях тих, хто залишився бійців групи капітана Полякова. Старлей Костилєв став генералом, сержант Полозов, який закінчив військове училище, — майором. А сам Поляков залишив армію й став охоронцем у звичайному кафе. І зараз знову доля звела бойових товаришів. Один наркобарон вирішив влаштувати в кафе перевалочний пункт і під’їхав до власників зі своєю бандою. Поляков зрозумів, що без підтримки бойових друзів йому ніяк не обійтися…