Сонце, наче наляканий свідок, ховається за маревом полум’яних пожеж. Вітер, який раніше ніс свіжість і радість, тепер приносить запах гару та розкладу. Будівлі, що впали під тягарем часу й хаосу, стоять як мовчазні пам’ятники епосі, що минула.
Вулиці порожні. Лише зрідка лунають кроки тих небагатьох із нас, кому вдалося вижити в перші тижні.
Десь далеко чутно гул, що нагадує розкати грому, але ні: це не буря — це попередження про початок нової доби.
Тіло вкривається обладунком, у руках з’являється холодна зброя, біля долонь формується смертельна магія — до чергового бою готово…
Гадаю, мені варто представитися. Раніше мене звали Джеймсом Рідом. Тепер же… втім, моє нинішнє ім’я відоме кожній людині. І як інакше, якщо воно висить на вершині загальносвітового рейтингу локації «Земля»?