Це невеликий огляд «воріт» між реінкарнаціями. Роман розрахований на кожного, хто твердо знає, що помре, але при цьому не сприймає смерть як глухий кут. Таких людей, як виявляється, не дуже багато. Схоже, існує якась вселенська фізична або навіть ментальна заборона на подібні роздуми, і гасло «Живемо один раз!» надзвичайно популярне в усі часи. Але те, що не «раз», потай розуміє кожен. Проте дружно відмовляються дивитися в той бік — як, наприклад, академіки відмовлялися дивитися в телескоп Галiлея. Я їх, однак, прекрасно розумію. Втратити роками вибудуваний світогляд за частки секунди — це, у натурі, катастрофа. Але хтось же має…