А життя було зовсім гарне

Роки, які прийнято називати «епохою застою», для багатьох були роками молодості, коли здавалося, що все попереду, що все по плечу.
Іван та Ольга — прості й чесні люди — були впевнені, що все зрозуміло: живи, працюй, і матимеш щастя та повагу.

Але Іванові не судилося насолоджуватися цим простим і чесним життям, тому що таке життя не припало до вподоби їхнім дочкам.

Іван не міг збагнути, де він помилився, у який момент зробив щось не так: він упустив, коли його дівчата пішли кривою дорогою. У всьому, що сталося, він звинувачував лише себе. Що ж, хто винен, тому й виправляти помилки. І Іван ухвалив рішення…