Схоже, мене хтось прокляв. Інакше чому в мою групу раптом перевели Артема Князева — колишнього однокласника, з яким у нас усе шкільне життя була безперервна війна?!
Здавалося б, нічого не змінилося — Князєв такий самий нахабний і нестерпний, і ми всі так само ненавидимо одне одного, але ось тільки чому тепер від його усмішки в мене збивається дихання? Він інколи дивиться на мене так, наче… Ні! Це неможливо!
Невже наша ненависть завжди була чимось зовсім іншим?
Від автора:
Це легка невелика історія з весняним настроєм. Вона про кохання, замасковане під суперництво, про минуле, яке може змінити теперішнє, і про забіг, у якому перемогти можна тільки вдвох.