Міфічний Жнець, стара зі косою, гнилі зомбі або просто зів’ялий цвіток — у смерті багато облич, але її справжнє обличчя нікому з живих не відоме. Смерть — Велике Невідоме. Смерть — Велике Неминуче. І, як усе чуже, але майбутнє, смерть лякає.
У цій антології зібрані оповідання й повісті про смерть і мерців. Від найекзотичніших (хорор-вестерн Максима Кабіра, самурайський епос Дмитра Костюкевича) до простих, зрозумілих кожному й близьких (історії Олексія Шолохова та Майка Гелприна). Не обійшлося й без чорного гумору, і некрореалізм у традиціях Мамлеєва має місце на сторінках цієї книжки.
Бо у смерті так багато облич… Ось вони — перед вами, ці обличчя.