Палений цукор
9 год. 0 хв.
Опис
«Жжений цукор» — історія про кохання, непорозуміння та зраду. Але не між закоханими — між матір’ю та донькою. Авні Доші піднімає гостру й болісну тему, яка досі частково табуйована в суспільстві. Головних героїнь розділяють роки й зовсім різний життєвий досвід, але їх об’єднує нерозривний природний зв’язок, який у кінцевому підсумку стає для них руйнівним. «Жжений цукор» — історія про кохання, непорозуміння та зраду. Але не між закоханими — між матір’ю та донькою. Авні Доші піднімає гостру й болісну тему, яка досі частково табуйована в суспільстві. Головних героїнь розділяють роки й зовсім різний життєвий досвід, але їх об’єднує нерозривний природний зв’язок, який у кінцевому підсумку стає руйнівним для них. Авні Доші — справжня космополітка. Етнічна індіанка, вона народилася в американському штаті Нью-Джерсі, а нині живе в Дубаї. «Жжений цукор» — її дебютний роман, виданий більш ніж у 20 країнах і потрапив у шорт-лист Букерівської премії. За книгою планується екранізація.
«Авні Доші сім років писала свій перший роман, який номінували на Букерівську премію. Вітаємо. Гарний початок». — Euronews
«Авні Доші — це не просто талановитий письменник, вона творець. Її фрази різкі, неймовірно точні. Це історія без прикрас». — New York Times Review
«Врочисто й вишукано, неможливо відірватися». — Observer
«Тривожний дебют, який вражає своїм ядом і знешкоджує своїм гумором». — Guardian
«Іноді я говорю про маму в минулому часі, хоча вона ще жива. Шкода, що в Індії немає евтаназії, як у Нідерландах. Не лише заради гідності пацієнта, а й заради гідності всіх, хто причетний. Я повинна оплакувати, а не злитися. Іноді я все-таки плачу, коли мене ніхто не бачить. Так, я горюю, але спалювати тіло ще рано».
«Авні Доші сім років писала свій перший роман, який номінували на Букерівську премію. Вітаємо. Гарний початок». — Euronews
«Авні Доші — це не просто талановитий письменник, вона творець. Її фрази різкі, неймовірно точні. Це історія без прикрас». — New York Times Review
«Врочисто й вишукано, неможливо відірватися». — Observer
«Тривожний дебют, який вражає своїм ядом і знешкоджує своїм гумором». — Guardian
«Іноді я говорю про маму в минулому часі, хоча вона ще жива. Шкода, що в Індії немає евтаназії, як у Нідерландах. Не лише заради гідності пацієнта, а й заради гідності всіх, хто причетний. Я повинна оплакувати, а не злитися. Іноді я все-таки плачу, коли мене ніхто не бачить. Так, я горюю, але спалювати тіло ще рано».
100%
29:39
001
26:06
002
15:52
003
11:27
004
16:05
005
19:57
006
12:20
007
09:40
008
30:39
009
09:19
010
22:32
011
16:22
012
11:17
013
23:48
014
12:07
015
23:32
016
12:07
017
25:33
018
14:49
019
18:20
020
25:27
021
22:36
022
21:05
023
04:44
024
07:40
025
17:46
026
05:19
027
10:05
028
03:41
029
03:56
030
12:28
031
15:02
032
28:55
033
