«Пора дорослішати, Отем», — твердять навкруги. — «Хватить чудити, треба бути серйознішою, розважливішою, думати про майбутнє». І я, загалом, не проти. Тим більше, здавалося б, така зустріч — це ж ніби випадок. Багатий, красивий, галантний і каже, що кохає мене. Але… хіба це не надто схоже на сир у мишоловці? Я подумала про це, але відігнала заборонну думку подалі. Дарма…