Еліс майже виповнилося сорок, і вона задоволена своїм життям. У неї є партнер, друзі та робота в престижній школі в центрі Манхеттена, де вона навчалася завдяки відомості свого батька — письменника-фантаста. Той самий батько, якого її мати залишила їй ще в дитинстві, тепер помирає в лікарні, а лікарі безсилі допомогти. Еліс залишається лише чекати неминучого.
Та наступного дня після її сорокаріччя вона несподівано повертається в минуле, знову стаючи шістнадцятирічною. У 90-х, коли всі носять кльош і курять звичайні сигарети, коли про соцмережі ніхто не чув, а майбутнє ще не визначене. У її будинку на Верхньому Вест-Сайді пейджер на тумбочці біля ліжка подає сигнали, музика зберігається на дисках, а батько — молодий і життєрадісний — сидить за кухонним столом, таким, якого вона ледве пам’ятає.
Тепер, усвідомлюючи, що на них чекатиме в майбутньому, Еліс починає переосмислювати своє минуле. Можливо, ще щось можна змінити?