— А як же найпрекрасніша ніч у твоєму житті, Діано Георгіївно? Його гаряче дихання палить оголену шкіру. Я наче в трансі. Дивлюся в його очі й розумію, що падаю. Але голова, що гудить з похмілля, не дає остаточно загубитися в цих очах. Струшую заціпеніння. Я тут старша чи хто?
— Найкраща ніч у твоєму житті? — пирхаю з незалежним виглядом.
— Вітаю. А тепер встань і дозволь тітоньці одягнутися.
— Люблю, коли ти в ліжку командуєш, — знову ухиляється він.
Та за що ж мені все це?! Він на вісім років молодший, і ще й він мій стажер. І він не дає мені проходу. Наша ніч могла бути єдиною й випадковою, а стала початком божевільного кохання. От тільки… я йому збрехала.