«Нотатки мешканця» — це реквієм рідному місту автора повісті, місту, яке тут жодного разу не назване на ім’я, але впізнається без труднощів (Одеса). Це повість про три війни, дві революції, про злодіяння й спокуси, прозріння та торжество духу.
Повість була написана «в шухляду» у 1960–70-х роках і опублікована вже в новій Росії, в журналі «Новий світ», на початку 1990-х.
Головний герой цього твору, православний зросійщений німець Михайло Федорович Лоренц, пройшовши багато кіл випробувань, повертається з війни до рідного дому, де прожив усе своє життя.
Він — мешканець, житель своєї землі, мешканець від слова «жити». «…Він любить своїх городян, любить їх усіх, — пише на початку оповіді автор, — усіх, мертвих і живих. Він зрісся з ними, як плоть із душею, він іноді відчуває, що це і його розстріляли, спалили, що це і він ховався в підполі, що це і він разом із ними вийшов на світ Божий, з незвички лякаючись яскравого сонця й чіпляючись за каміння».