Я прийшла в дім, у якому виросла. Довго намагалася відчинити двері, ковиряючись ключами в дверних замках. «А ви хто?» — запитала в мене сусідка, яка виносила відро. «Я тут живу. Жила», — відповіла я. «З ким ти розмовляєш?» — выглянула з-за дверей літня жінка й важко піднялася на проліт. «Ти Маша? Донька Ольги?» — спитала вона мене. Я кивнула. Тут мене впізнають завжди, скільки б років не минуло. Сусіди. Вони нагадають тобі те, що ти давно забувала.