Тотальна Демократична Республіка, у якій жив Андрій Бєлкін, здавалася йому зразком справедливості. Адже кожен її громадянин займав місце в суспільстві строго відповідно до свого інтелект-статусу, який визначав безпристрасний комп’ютер. Та настав момент, коли Андрій зрозумів: усе навколо набагато складніше, і долею людини керують невидимі ляльководи.
Залишається або погодитися й стати фігуркою-пішаком на дошці життя, або, ризикуючи цією самою життям, спробувати припинити гру.