Ця повість Річарда Баха — рідкісна й особливо цінна. За простим сюжетом, за видимою нехитрістю викладу відчувається мудрість людини, яка розповіла цю історію.
Це нова пригода, подорож за межі звичайного часу, в неосяжну реальність творчості й уяви.
У певному сенсі "За межами розуму" можна вважати антитезою до "Чайки Джонатана". Безоглядне прагнення молодості до досконалості рано чи пізно мало змінитися ностальгією за минулим, а потім — потребою осмислити саму цю ностальгію й знайти рівновагу між вічним покликом майбутнього та надійною підтримкою минулого.