«Містечко Голтва стоїть на високій площі, що висунулася в луки, як мис у морі. З трьох сторін, обрізана примхливим плином Псла, ця рівна площа відкриває широкі обрії на північ, захід і схід, а в південній частині її в живописну групу зібралися білі хатки Голтви, що тонули в зелені тополь, слив і черешень. З-за хаток у небо піднімаються п’ять глав дерев’яної церкви — простенької й теж білої. Золоті хрести відбивають снопи сонячних променів і, втрачаючи в блиску сонця свої форми, — стають схожими на смолоскипи, що горять яскравим полум’ям…»