Отрута в його крові

Я жила на берегах Ошура, у віддаленому замку на півночі імперії, далеко від столичної метушні й негараздів, поруч із люблячим батьком, у теплі та турботі.

Та одного разу до наших країв приїхали вісники раан-хара, і в одну мить моє життя перевернулося. Мене вивезли в чуже місто, розлучили з близькими й віддали людині, яка лякає мене так, що в колінах тремтить. І хай би я стала називатися його дружиною, зо мною він поводиться не краще, ніж із рабинею, купленою на невільничому ринку. Він приходить лише вночі, ніколи не розмовляє зі мною й не дивиться в очі.

А ще в нього є ТАЄМНИЦЯ, яку він зберігає за сімома печатями. Але я неодмінно її дізнаюся.