У Стокгольмі вибухнув автомобіль. Амор блукає містом, повним поліції, яке впало в параноїдальний стан, шукаючи запасну деталь для дриля. У передній кишені в нього телефон, у задній — ніж. Він має відповісти, коли подзвонить Шаві, має перестати переслідувати Валерію. А головне — треба поводитися максимально нормально. Але що таке «нормальна поведінка»? Що означає бути «потенційним злочинцем»? І що стається, коли підозрілі погляди раптом спрямовуються на тебе самого?
Роман «Я дзвоню своїм братам» заснований на колонці Юнаса Хассена Кемірі, опублікованій у грудні 2010 року — через тиждень після теракту в Стокгольмі. Протягом двадцяти чотирьох напружених годин ми знаходимося в голові Амора, де межі між злочинцем і жертвою, любов’ю та хімією, параноєю й реальністю щораз більше розмиваються. До цього видання також увійшли відкрите листування Кемірі міністру юстиції Беатріс Аск (пер. Наталі Асеєвої), раніше не опубліковане оповідання «Тисяча разів, тисяча два, тисяча три», а також передмова філолога-скандінависта, фахівчині з шведської літератури Поліни Лисовської.