Його звати Ніколас Харт, і він став моєю головною проблемою. А ще він той, кого я до жаху боюся і хто мене шалено дратує. Нік — завзятий прогульник. Викладачі нарешті починають виявляти до нього інтерес, погрожуючи відрахуванням, якщо він не почне ходити на заняття. Іще Нік носить чорне, кидає на мене похмурі погляди та підколює знущально, ніби відчуває, наскільки сильний мій страх перед ним. Всередині мене відбувається справжня боротьба. Одна частина кричить, щоб я тікала подалі від Ніка без оглядки, а інша поводиться дивно. Спочатку мене паралізує в присутності Харта. Потім, коли страх відступає, я починаю шипіти й кусатися, як поранена тварина, намагаючись захистити себе. І навіть після всього, що мені доводиться пережити, я все одно мчуся в поліцейський відділок, щоб врятувати Ніка від злочину, якого він не вчиняв. Але чи справді так, чи є ще щось, про що я зовсім забула, і моя спроба захистити невинного може обернутися справжнім кошмаром?