Я і три Отелло

Спочатку була зрада. Звичний світ упав, а його руїни стали сірими. Здавалося — це кінець. Але раптом на зміну йому виник інший світ. Перед очима з’явилося багато яскравих фарб, проте радість не приходила. Нічого звичного не було. Лише раптом вона зрозуміла: їй дуже захотілося жити. І в такому незрозумілому світі прокинулося нове почуття — кохання. Але, як виявилося, тут навіть слова такого не знали. Та нічого — прорвемось.