Я бився з Панцерваффе. «Подвійний оклад — потрійна смерть!»

"Довгий ствол — коротке життя", "Подвійна платня — потрійна смерть!", «Прощай, Батьківщино!»… Якими тільки епітетами не нагороджували бійців і командирів, які воювали в артилерії, встановленій для прямого наведення одразу позаду, а то й попереду порядків піхоти. Доля артилеристів із гармат калібру 45, 57 і 76 міліметрів лягла найвідповідальніша й смертельно небезпечна робота — вибивати німецькі танки. Кожен бій, кожен підбитий танк діставався кров’ю. Кожна зміна позиції — потом. Перемога в протистоянні броньованого й добре озброєного танка з людьми, які ховалися за щитом гармати, вимагає від останніх колосальної витримки, відваги й майстерності. Такі герої у нас були — і саме вони входили в повержений Берлін. У цій книзі ви зустрінетеся лише з десятьма бійцями та командирами, кожен з яких вніс свій посильний вклад у справу нашої Перемоги, але саме їхні розповіді допоможуть зрозуміти, як складалася війна для багатьох тисяч воїнів-артилеристів.