Вперше я побачила його, коли мені було дев’ять. Він тримався, як справжній герой — сміливо дав відсіч тому, хто його кривдив. Я так мріяла про такого захисника, що надовго зберегла цей образ у пам’яті, а потім — і у своєму маленькому серці. Здавалося б, звичайна дитяча закоханість, але ні — із роками вона перетворилася на сильне, глибоке почуття.
Згодом доля знову звела мене з ним, але вже за зовсім інших обставин: я стала свідчинею вбивства. Це збіг? Чи, можливо, випробування?
Як тепер жити далі, якщо знаєш, що людина, яку ти кохаєш, — ВБИВЦЯ?