«Все буде добре» — це книга про дружбу й великодушність, про зраду та втрати, про любов, ненависть і рокові помилки. Про те, що стається в житті кожного з нас. Про це писали, пишуть і будуть писати, але чомусь нам не набридає це читати. Тим більше якщо написано талановито, як у Наталі Костиної.
«Навіть якщо ти оступилася, впала, зробила все неправильно, ти маєш підвестися з усмішкою. Усміхатися суддям, усміхатися залу, усміхатися крізь сльози. Тримати удар». Ці чарівні слова, які подумки повторюються в важку хвилину, завжди виручали головну героїню роману, Ніну Кузнєцову.
Але чи допоможуть вони тепер, коли життя обрушує на неї удари один важчий за інший?
Колишня чемпіонка з гімнастики вважає, що щаслива в шлюбі, і відчайдушно мріє завагітніти. Під час чергового обстеження вона дізнається, що в неї рак. Їй лише тридцять два, і дітей більше ніколи не буде. Вона втрачає улюблену роботу в елітній школі й починає готуватися до операції. Але жорстокій долі й цього мало: чоловік Ніни зовсім несподівано й, звісно ж, зовсім некоректно визнається, що давно кохає іншу. Дівчина, його секретарка, чекає від нього дитину, і він збирається одружитися. Згодьтеся, в такій ситуації вистояти непросто, однак героїня чинить мудро. На світанку вона заводить стареньку машину, садовить туди синочка і… вирушає до моря. Що чекає її попереду?