Вів’єн Лі почала писати цю книгу в психіатричній клініці, куди потрапила після остаточного розриву з Лоуренсом Олів’є. Шлюб із великим актором завершився для зірки «Унесених вітром» не просто розлученням, а особистою катастрофою. Від чорної депресії та думок про самогубство не рятували ні алкоголь, ні ліки, ні електрошок — ніхто б не впізнав колишню Скарлетт О’Хару в цій жінці, почорнілій від горя, яка під час найжорстокіших нападів твердили лише одне: «За що?!». За що він розбив їй серце й довів до божевільні? Чому не радів успіхам дружини, а заздрив її гучній славі? Як можна було зрадити й кинути, ледь дізнавшись про її невиліковну хворобу? Адже Вів’єн любила Лоуренса більше за життя, заради нього пожертвувала всім, навіть донькою від першого шлюбу, — а він не тільки перетворив її дім на пекло, а ще й очорнив її у своїх скандальних мемуарах, представивши психопаткою та алкоголічкою.
Вона мала відповісти. Вона мала пояснитися — навіть не з ним, а із самою собою, щоб знов повірити в себе й свій дар, позбутися самоприниження та відчуття провини. Так народжувалася ця потрясаюча книга — сповідь неймовірно сильної й талановитої жінки, яка пройшла всі кола сімейного пекла, вирвалася з чорної ями безумства і буквально повстала з попелу, навчившись, як Скарлетт, не оглядатися назад і не шкодувати про минуле, а говорити собі: «Я подумаю про це завтра!»