Відьма посміхається перед ударом

Усе почалося в одну зимову ніч у ресторані «Бутон троянди».

Я зробила помилку. Посварилася з одним дуже нахабним типом.

І він зробив помилку. Він не одразу збагнув, що зустрів гідного суперника.

Запам’ятай, любий, не треба вірити моїй усмішці. Адже вона буде на моєму обличчі, коли я укладу тебе на обидві лопатки. Бо як говорила моя матуся: «Усміхаємося і б’ємо, Лано, усміхаємося і б’ємо».