Відьма. Право на кохання

Колись я думала: щойно потраплю в академію магії — і моє життя обов’язково налагодиться. Але навпаки: воно закрутилося, мов вовчок, а чужі таємниці з кожним днем розкручували його ще сильніше. Хоча на що я розраховувала, коли обрала в подруги опальну принцесу й впустила в серце злодія без пам’яті? І ще не варто забувати про тих, хто відчайдушно хоче забрати мій дар — і точно не зупиниться. Та навіть за всім цим я ніяк не очікувала, що мене втягнуть у ігри великої політики, яка, як відомо, не щадить нікого. (друга частина дилогії. Перша — «Відьма. Без права на почуття»)