У романі Марії Вороновой описано історію двох ленінградських лікарів — психіатра й терапевта — які працюють у психіатричному відділенні. Вони стикаються з непростим випадком: молодий генерал авіації Лев Корнієнко, який утратив усе й був розжалуваний, прибув до них на лікування. Лікарі не можуть знайти жодних ознак хвороби у генерала, але якщо їм не вдасться відкласти примусове лікування, його можуть призначити й він може втратити здоровий глузд. Генерал висловлює думку, що суперечить офіційній лінії, і зрештою він опиняється в психіатричній лікарні, відмовляючись вважати себе хворим. Лікарі постають перед дилемою: чи слідкувати за системою та лікувати здорову людину, чи йти проти неї через власну совість.