Елена ніколи не відчувала страху, піднімаючись на велику висоту. На скеледромі, на даху хмарочоса, над будь-якою прірвою вона відчуває таку впевненість, яку не має на землі. Сумніви, тривожність, неминучість майбутнього — усе це лишається внизу… і щоразу неодмінно долає знову й знову, щойно дівчина спускається на землю. То хто чекає на Елену там, високо, у променях сонця — серед історій, квітів і метеликів? І чи зможе вона тут, унизу, зважитися на нескінченну, безцільну подорож, повну любові та пісень?