Війна між людством і монстрами, що тривала десять років, нарешті завершується довгоочікуваною перемогою. Головний герой і головна героїня закохуються одне в одного, справляють весілля, а потім живуть… довго й щасливо? Саме так, правда, закінчуються всі добрі й гарні казки?
Ось тільки я, проживши все це час із мечем у руках, та ще й будучи ад’ютантом головного героя, вирішила — з мене досить.
— Ваша Світлосте, я подаю у відставку.
Це кінець історії.
Щасливий кінець історії.
То чому ж, коли я нарешті вирішила здобути спокій, зайнятися власним життям і спробувати знайти сім’ю, головні герої не відпускають мене? Що вони взагалі забули на порозі мого дому? І яке, до чорта, «виходь за мене»?!