Я знову бачила уві сні палаючий будинок у Малібу — що горить вогнем і пожирає мої спогади. І в цьому сні я почула його голос, який кличе мене...
Раніше я була успішною письменницею, але тепер мені доводиться писати книгу, яка вийде під чужим іменем.
Спершу мені здавалося, що це чудова робота — розкрити таємницю Дафни дю Мор’є. Але що більше я копалася в цій історії, то більше розуміла: я потрапила в пастку.
Спочатку я довірила свою біль щоденнику, а потім почала писати книгу. Адже розповідаючи історію, я звільнялася. Моя історія правдива, але вона — вигадка.
Та він написав роман. Мій роман.
Я не злодій, не брехун. Я просто письменниця.
Чи зможу я вибратися з цієї павутини одержимості, родинних таємниць і вкрадених рукописів?