Провокаційні й безжально відверті тексти де Сада ставили руба питання моралі та особистої свободи. Відверта еротика слугувала радше приманкою, що утримувала увагу читача, тоді як справжня сутність автора — їдкого сатирика й парадоксального мислителя — надовго залишалася прихованою за ореолом скандалу. Де Сада не раз заарештовували й ув’язнювали за його переконання та вчинки, що лише зміцнювало його репутацію епатажного порушника спокою.
Гул навколо його зухвалих поглядів і різких випадів проти «холодних і нудних моралістів» часто затінював достоїнства його прози. Проте в коротких, по-справжньому кумедних оповіданнях, що увійшли до цього видання, на перший план виходить інше: витончений стиль, тонкий гумор і яскраві, іскристі афоризми.
За свої переконання маркіз провів понад тридцять років у в’язницях і лікувальних закладах; його книги забороняли й знищували, а деякі тексти побачили світ лише більш ніж через століття після його смерті. Так і «Цікаві історії» вперше було опубліковано лише 1926 року — і відтоді вони по праву посіли місце серед визначних зразків французької літератури XVIII століття.