Учитель Димов

"Роман про покликання, про слідування голосу серця. Про життя приватної людини, яка змінює світ малими справами й не хоче втягуватися в гру грубу державну. Про мрію. Про любов, яка буває лише раз у житті. Про батьків, цінність яких люди усвідомлюють лише тоді, коли вони йдуть"

У першій половині дев’яностих Сергій Кузнєцов займався філологічною роботою: писав монографію про поетику Йосипа Бродського (номінація на премію Андрія Білого), вивчав творчість Томаса Пінчона (а згодом написав коментарі до російських перекладів романів «V» та «Вигукується лот сорок дев’ять»), перекладав Стівена Кінга та Сьюзен Зонтаг, публікувався у товстих журналах.

Ніна падає обличчям у сніг — і одразу різкий біль у нозі, багряні кола перед очима. Невже зламала? Як же вона повернеться? А може, голова крутиться від голоду, тому й кола, а біль у нозі такий, наче в щиколотку вбили старий іржавий цвях — тож треба тільки встати, і все буде добре, і Ніна піде далі, і все буде добре; назбирає ще журавлинного листя, і все буде добре, і повернеться додому до своєї дружини.

Тільки треба трохи полежати, зібратися з силами…