Туман прийшов у маленьке провінційне містечко — ніби взагалі звідкись. Туман згущувався над вузькими вулицями, заповзав у вікна будинків. А з туману вийшла — смерть. Смерть багатолика, вічно голодна, вічно жадібна до людської крові! Смерть, ім’я якої — полчища монстрів, страшних не лише для реального життя — навіть для кошмарного сну. Смерть, що забирає все нові й нові життя…
І тепер жменька хоробрих, дивом уцілілих, сховалася, як у фортеці, що її облягли, за безпечними стінами супермаркету — поки що… поки що! Але рано чи пізно цьому безпечному крихітному бастіону людяності доведеться вийти назовні — у смертельну сутичку з кошмаром…