Петро II Олексійович (23 (12) жовтня 1715 року – 30 (19) січня 1730 року) — російський імператор, який посів престол після Катерини I.
Він був онуком Петра I, сином царевича Олексія Петровича та німецької принцеси Софії-Шарлотти Брауншвейг-Вольфенбюттельської, а також останнім Романовим у прямій чоловічій лінії. На царювання Петро II вступив 6 (17) травня 1727 року, у одинадцятирічному віці, і помер у чотирнадцять років від віспи. За коротке життя він не встиг проявити себе в державних справах і фактично не керував країною самостійно. Влада зосередилася у Верховній таємній раді та, насамперед, у наближених юного государя: спочатку в А. Д. Меншикова, а після його падіння — у князів Долгорукових.